Найтяжкою катастрофою з далекосяжними, важко передбачуваними наслідками для населення став вибух на Чорнобильській атомній електростанції (1986 p.), коли, за офіційними даними, у повітря потрапило понад 50 млн кюрі радіоактивності (за іншими джерелами - у 20 разів більше).
В історії нашої держави чимало трагічних сторінок. Сьогодні, в період перебудови і гласності, з усією мужністю і правдивістю розкриваються негативні явища, пов'язані з культом особи Сталіна.
Тяжким випробуванням для нашої країни і народу стала Велика Вітчизняна війна 1941-1945 pp. З перших днів війни партія і уряд приділяли особливу увагу організації допомоги пораненим.
Для вивчення соціальних проблем медицини було створено в 1921 р. кафедри соціальної гігієни спочатку у вищих медичних школах Москви (ці кафедри очолили М.О.Семашко і 3.П.Соловйов), пізніше - у всіх медичних інститутах країни.
Для розвитку діагностики і лікування захворювань нервової системи велике значення мали фундаментальні дослідження останніх десятиріч з нейрофізіології, нейрогістології, нейрохімії та патоморфології.
З перших днів свого існування Радянська влада особливу увагу приділяла охороні материнства і дитинства. Було створено в Москві і по всіх республіках Союзу науково-дослідні інститути, які стали методичними центрами організації родопомічної і гінекологічної допомоги населенню.
У царській Росії серед сільського населення було багато сліпих внаслідок захворювання на трахому, віспу. Спеціалізованої офтальмологічної допомоги село не знало.
Організація стоматологічної допомоги в країні пройшла складний шлях розвитку. Напочатку важливим етапом було масове переключення зубних лікарів з приватною практикою на роботу в урядових лікувальних закладах та відкриття при медичних факультетах стоматологічних кафедр.
Тяжка економічна розруха, епідемії часів громадянської війни та іноземної інтервенції зумовили вкрай незадовільний стан хірургічної допомоги населенню. В країні було дуже багато поранених та інвалідів - сумна спадщина першої світової і громадянської воєн та іноземних інтервенцій.
У практичній роботі органів охорони здоров'я і науково-дослідних інститутів, кафедр вищих медичних шкіл особливу увагу було звернуто на боротьбу з найпоширенішими захворюваннями, запобігання і лікування їх, насамперед із захворюваннями серцево-судинної системи, які є основними причинами смертності та інвалідності дорослого населення, з ревматизмом, ревматичними вадами серця, які зумовлюють інвалідність людей молодого віку.
